«На схід від Сонця і на захід від Місяця» () — норвезька казка. Вона була включена Ендрю Ленгом до збірки «Блакитна книга казок» (1889)..
«На схід від Сонця і на захід від Місяця» була зібрана Петером Крістеном Асб'єрнсеном та Єрґеном Му. Вона пов'язана з циклом «Тварина як наречений» або «Пошуки загубленого чоловіка» і класифікована в міжнародному індексі Аарне-Томпсона-Утера як тип казки ATU 425A, «Тварина (чудовисько) як наречений». Інші казки цього типу включають такі історії, як «Чорний бик Норровею», «Бурий ведмідь Норвегії», «Донька небес», «Зачарована свиня», «Казка про ґаву», «Пан Манка», «Гілочка розмарину», «Зачарована змія» та «Король – білий ведмідь Валемон»Heidi Anne Heiner, East of the Sun and West of the Moon: Related Tales. Шведська версія називається «Принц-капелюх під землею». Ймовірно, вона походить від казки «Амур і Психея» з «Золотого осла»Neumann, Erich. Amor and Psyche: The Psychic Development of the Feminine. Vol. 24. Routledge, 2013., яка дала початок подібним циклам про тварин-нареченихLeavy, Barbara Fass. "The Animal Groom". In Search of the Swan Maiden. New York University Press, 1995. pp. 101–155., таким як «Красуня і чудовисько»Hood, Gwyneth (Winter 1988). "Husbands and Gods as Shadowbrutes: Beauty and the Beast from Apuleius to C. S. Lewis". Mythlore 15.2 (56): 33–60. ..
Сюжет Білий ведмідь підходить до бідного селянина і запитує, чи віддасть той йому свою найвродливішу й наймолодшу дочку; натомість ведмідь зробить чоловіка багатим. Дівчина не хоче, тож селянин просить ведмедя повернутися, а тим часом переконує її вийти за нього заміж. Білий ведмідь забирає її до розкішного зачарованого замку. Вночі він скидає свою ведмежу подобу і приходить до її ліжка у вигляді чоловіка. Однак вона ніколи його не бачить, бо він заходить до її спальні після того, як вона гасить світло, а йде до світанку.
Коли вона починає сумувати за домом, ведмідь погоджується, що вона може поїхати додому, за умови, що вона ніколи не розмовлятиме з матір’ю наодинці, а лише в присутності інших людей. Вдома її зустрічає родина, і мати наполегливо намагається поговорити з нею наодинці. Врешті-решт вона переконує доньку розповісти всю історію про дивного чоловіка, який щоночі спить поруч із нею в темряві і йде до світанку. У відповідь на розповідь дівчинки вона наполягає, що Білий Ведмідь насправді має бути тролем, дає їй свічку і каже запалити її вночі, щоб побачити, хто ділить з нею ліжко, попереджаючи, щоб вона не розлила лій.
Дівчина слухається і виявляє, що ведмідь насправді є привабливим принцом. Закохавшись у нього з першого погляду, вона цілує його і проливає на нього три краплі лою. Пробудивши його, вона дізнається, що якби вона почекала рік, він би звільнився, але тепер він мусить іти до своєї злої мачухи, королеви-відьми, що живе в замку, що лежить «на схід від Сонця і на захід від Місяця», і яка перетворила його на ведмедя та змушує одружитися з її дочкою, принцесою-відьмою.
Вранці дівчина виявляє, що палац зник. Вона вирушає на пошуки принца. Дійшовши до великої гори, вона знаходить стару жінку, яка бавиться золотим яблуком. Вона запитує стару, чи знає та дорогу до замку, що лежить на схід від Сонця і на захід від Місяця. Стара не може вказати їй дорогу, але позичає їй коня, щоб вона поїхала до сусідки, яка, можливо, знає, і дарує їй яблуко. Сусідка сидить біля іншої гори з золотим гребінцем для чесання вовни. Вона теж не знає дороги до замку, але позичає дівчині ще одного коня, щоб та поїхала до іншої сусідки, яка, можливо, знає, і дарує їй гребінець. Третя старенька теж не знає дороги до замку, але позичає дівчині ще одного коня, щоб та поїхала до Східного Вітру за порадою, і дарує їй золоте прядильне колесо, на якому вона працювала.
Східний вітер ніколи не бував у замку, що лежить на схід від Сонця і на захід від Місяця, але вважає, що його сильніший брат, Західний вітер, міг там побувати. Він відводить її до Західного вітру, який з тієї ж причини відводить її до Південного вітру. Південний вітер відводить її до Північного вітру — знову ж таки з тієї ж причини. Північний Вітер каже, що колись він виснажився, дмухаючи на листя осики, щоб донести листок до бажаного місця призначення дівчини, але доправить її туди, якщо вона абсолютно впевнена, що хоче туди потрапити. Дівчина каже, що вона впевнена, і тому він доправляє її туди.
Наступного ранку після прибуття до замку королеви-чаклунки дівчина починає бавитися золотим яблуком. Дочка королеви-чаклунки, яка заручена з принцом, бачить золоту іграшку і каже дівчині, що хотіла б її купити. Дівчина погоджується віддати її в обмін на ніч із принцом. Принцеса-чаклунка погоджується на обмін, але дає принцу снодійний напій, щоб його не можна було розбудити. Ці події повторюються наступної ночі, після того як дівчина віддає принцесі золотий гребінець для чесання вовни. Цього разу плач і жалісливі вигуки дівчини, яка намагається розбудити принца, чують ув'язнені в замку мешканці міста. Вони повідомляють йому про те, що почули. На третій день принцеса погоджується на ще одну ніч дівчини у спальні принца в обмін на золоте прядильне колесо . Тієї ночі принц не випиває зілля, яке принесла йому принцеса, тож він не спить, коли приходить дівчина.
Принц розповідає їй, як вона може його врятувати: він оголосить, що одружиться з тією, хто зможе випрати плями лою з його сорочки, оскільки його мачуха та її дочка не можуть цього зробити. Він покличе дівчину для цього. Коли їй це вдасться, він візьме її за дружину. План вдається, і від люті дві відьми вибухають. Закляття знято, і принцу більше не потрібно приймати вигляд ведмедя вдень. Він і його наречена звільняють в'язнів у замку і залишають його далеко позаду, забравши з собою все золото та срібло, що там зберігалося.
Аналіз Тип казки Ця казка віднесена до більш загального типу казок ATU 425 «На схід від сонця і на захід від місяця» («Пошуки зниклого чоловіка») з праці Ернульфа Ходне (Ørnulf Hodne|no|Ørnulf Hodne) «Типи норвезьких народних казок» і дала назву цьому типуHodne, Ørnulf. The Types of the Norwegian Folktale. Universitetsforlaget, 1984. p. 97.. У міжнародному індексі Аарне-Томпсона-Утера ця історія класифікується як тип казки ATU 425A, «Тварина як наречений», підтип ATU 425, «Пошуки зниклого чоловіка». У цьому типі казки героїня — людська дівчина, яка виходить заміж за принца, на якого накладено прокляття перетворитися на якусь тварину. Вона зраджує його довіру, і він зникає, що спонукає її вирушити на його пошуки. Щоб спокутувати провину, вона мусить зносити пару нумерованих металевих черевиків . На шляху до свого чоловіка вона просить допомоги у Сонця, Місяця та ВітруThompson, Stith (1977). The Folktale. University of California Press. pp. 97–98. Ursache, Otilia. "Chipul tăinuit în basmele populare europene". In: Philologica Jassyensia, XI (1). 2015. pp. 269, 271-273. .
Мотиви За словами Ганса-Йорга Утера, головною рисою типу казки ATU 425A є «підкуп лженареченої для трьох ночей з чоловіком»Hurbánková, Šárka. (2018). "G. B. Basile and Apuleius: First literary tales. morphological analysis of three fairytales". In: Graeco-Latina Brunensia. 23: 81 (footnote nr. 37). 10.5817/GLB2018-2-6..
Згідно з дослідженням Яна-Ейвінда Свана (Jan-Öjvind Swahn) щодо близько 1100 варіантів «Амура і Психеї» та пов'язаних з ними типів, він дійшов висновку, що ведмідь є «найпоширенішою» формою надприродного чоловіка в германських і слов'янських регіонахSwahn, Jan Öjvind. The Tale of Cupid and Psyche. Lund, C.W.K. Gleerup. 1955. p. 228..
Ілюстрації Кая Нільсена (1914)
Нотатки
Примітки
Зовнішні посилання
SurLaLune Fairy Tales, annotated version of East of the Sun and West of the Moon East of the Sun and West of the Moon in full length