Український господарський порадник, опублікований друкарнею Почаївського Успенського монастиря у 1788 р. Одне з небагатьох кириличних видань прикладного характеру, було недорогим і доступним широким верствам читачів.

Пам'ятка української мови.

Призначення видання «Книжиця для господарства» 1788 р. є практичним порадником, які побутували у XVIII ст. Більшість таких порадників були рукописними. Друкована «Книжиця» могла бути швидко поширена серед зацікавлених читачів.

Автором, за свідченнями сучасників, є І. Ленкевич. У передмові він обґрунтовує потребу в доступному україномовному практичному пораднику: «Досі виходили книжки про різні ліки мовою і друком польським; можна безпомилково стверджувати, що жодної або дуже малу користь в краю нашому руському (українському) приносили читання й поширення тих книжок, бо вони потрапляли завжди до рук мешканців поляків, до рук панів, які раз, для задоволення цікавості або для розваги на дозвіллі прочитавши, більше до того писання поглянути не мали спонукання, будучи заклопотані справами, своєму станові властивими, які справді не залишали часу для досвідчення тих порад — порятунку від хвороб худоби. А тому дано тепер до друку книжечку ліків для худоби, коней, овець та ін. з польських та інших авторів, перекладену на мову руську (українську), узвичаєну, використовувану і зрозумілу поспільством польським, що мешкає у Волинському, Київському, Подільському і Брацлавському воєводствах. Використано навіть шрифт слов'янський (кириличний, церковнослов'янський) або руський (український), який велика кількість люду посполитого знає або теж легше вивчити може» (переклад з польської).

Зміст видання Титул польською мовою: «Ksiązka lekarstw końskich, oraz sposoby ratowania w chorobach, bydła, owiec, & c. w Typografii ww. oo. bazylianow za przywileiem j. k. mci. 1788 r. w Poczaiowie», передмова польською мовою — С. 3–8; повніша назва книжки, яка детальніше розкриває її зміст, українською мовою: «Книжиця для господарства указующая як ратовати в хоробах всякую скотину, то єсть, коні, воли, вівці, кози, свині, як боронити пашні от саранчи, як ратоватися от джуми, як губити гуселницю от капусти, якъ ловити рибу, як губити миши и щурі, як ратовати скаженїи собаки, як ратовати людей, которих собаки скаженїи покусали, як ратовати человіка, которий не в давном времени з ума зийдет» — С. 9; текст українською мовою, кирилицею — С. 10–97; частина тих самих розділів, але в іншій послідовності українською мовою, латинкою — С. 97–111.

Переважна більшість вміщених стосується лікування коней, волів та іншої худоби, також вміщено кілька рецептів для лікування людей, наприклад, від кашлю, зубного болю, засоби проти сарани, гусені й садових шкідників, поради про ловлю риби й раків, вибілювання полотна, поради щодо щеплення садових дерев, вирощування волоських горіхів, розведення кролів, щодо протипожежного захисту та інші.

Опубліковані в книзі медичні й ветеринарні поради відповідали тогочасним уявленням, нині деякі з них є неприйнятними, а решту не рекомендується застосовувати без попередніх фахових консультацій.

Мова видання Титул і передмова «Книжиці для господарства» надруковані польською мовою, основний текст український: на С. 9–97 кириличними літерами, С. 97–111 латинськими, створений народнорозмовною мовою. Лексика видання охоплює різні тематичні групи від загальновживаних слів до медичної термінології, а український текст латинкою фіксує особливості вимови, що інколи не відображені у традиційному кириличному написанні у XVIII ст. Завдяки цьому «Книжиця для господарства» стала об'єктом історико-лінгвістичних досліджень у галузях історичної лексикології, фонетики і граматики.

Поліграфічні й художні особливості Малоформатне видання (у вісімку), має 111 сторінок.

Надруковане без використання червоної фарби і з мінімумом прикрас, Застосовано одну (чорну) фарбу. Для друку використано кириличні шрифти двох кеглів, прямі, латинські прямий і курсив. Видання прикрашене гравійованими двома кінцівками та оздобою заголовної літери, а також виливними прикрасами.

Відомі примірники Примірники «Книжиці» є рідкісними, їх збереглося усього три — у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та двох книгозбірнях за рубежем — Бібліотеці Інституту літературознавства у Варшаві та Російській державній бібліотеці в Москві.

Електронні копії Примірник НБУВ

Бібліографія

Запаско Я., Ісаєвич Я. Памятники книжного искусства. Каталог старопечатных книг, изданных на Украине: у 2 ч., 3 кн. Ч. 2, Кн. 2. Львів, 1981—1984. № 3435. С. 59. Славянские книги кирилловской печати XV—XVIII века / С. О. Петров, Я. Д. Бирюк, Т. П. Золотарь. Київ, 1958. № 1137. С. 210. Возняк М. Два почаївські стародруки: «Книжиця для господарства» (1788) та «Політика свѣцкая» (1770 / 1790). Мюнхен, 1985. 173 с. Возняк М. Український гоподарський порадник з 1788 року. Записки Наукового Товариства імені Тараса Шевченка. Львів, 1915. Т. 122. С. 37–78. Кисельов Р. Діалектна лексика у «Книжиці для господарства» (Почаїв, 1788). Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. Вип. 3. Київ, 2001. С. 87–98. Литвиненко О. Мовні особливості почаївського стародруку «Книжиця для господарства» (1788 р.). Фонетика. Морфологія: автореф. дис. канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2003. 16 с. Horbatsch O. Die ukrainische Sprache im Počajiver Druck «Ksiazka lekarstw konskich» aus dem Jahre 1788. Studies in Ukrainian linguistics in honor of George Y. Shevelov. The Annals of the Ukrainian Academy of Arts & Sciences in the US. 1981—1983. Vol. 15. № 39–40. P. 121—135.