Помірна савана Південно-Східної Австралії (ідентифікатор WWF: AA0803) — австралазійський екорегіон помірних луків, саван і чагарників, розташований на південному сході Австралії.
Географія Екорегіон помірної савани простягається з північного сходу на південний захід, від крайнього півдня Квінсленду через центральну частину Нового Південного Уельсу до північних районів Вікторії та крайнього південного сходу Південної Австралії. Ландшафт регіону представлений пласкими та дещо горбистими рівнинами, що лежать у басейні . Через північну частину регіону протікають річки Муррей, Маррамбіджі та Лаклан, а через північну частину — річка Дарлінг.
На північ від екорегіону поширені мульгові чагарники Східної Австралії, на північний схід — тропічні савани Брігалу, на південний схід — помірні ліси Південно-Східної Австралії, а на південний захід — рідколісся та маллі Муррею та Дарлінгу.
Класифікація IBRA Згідно з класифікацією екорегіон складається з трьох біорегіонів: , та .
Клімат На більшій частині екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh або BSk за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від 300 до 500 мм, зменшуючись зі сходу на захід.
Флора Історично рослинність екорегіону була переважно представлена евкаліптовими рідколіссями та саванами, що утворювали перехідну зону між лісами, поширеними у прибережних вологих районах Східної Австралії, та напівпустельними чагарниками, поширеними у посушливій внутрішній частині континенту. Однак за останні століття місцева рослинність була майже повністю знищена та замінена сільськогосподарськими угіддями, на яких вирощують зернові культури, особливо на півдні, в регіоні Ріверіни.
На півночі регіону, поблизу кордону між Новим Південним Уельсом та Квінслендом, у відкритих рідколіссях переважали (Eucalyptus microtheca), а в їхньому підліску — або трави Мітчелла (Astrebla spp.). Далі на захід, уздовж річки Дарлінг, у рідколіссях переважали червоні річкові евкаліпти (Eucalyptus camaldulensis). На півдні екорегіону структура рідколісь складалася з невисоких дерев, що підіймалися над різноманітними високими чагарниками та трав'яним ярусом. Серед дерев, що переважали у таких рідколіссях, слід відзначити (Eucalyptus crebra), (Eucalyptus populnea) та (Eucalyptus melanophloia), а серед чагарників — різні види акацій (Acacia spp.), кипарисосен (Callitris spp.) та казуарин (Casuarina spp.).
Фауна Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити велетенського кенгуру (Macropus giganteus), західного сірого кенгуру (Macropus fuliginosus), рудого кенгуру (Osphranter rufus), звичайного валлару (Osphranter robustus), лисячого кузу (Trichosurus vulpecula), тонкохвосту сумчасту мишу (Sminthopsis murina), товстохвосту сумчасту мишу (Sminthopsis crassicaudata), жовтоногу сумчасту мишу (Antechinus flavipes), вузьконосу сумчасту мишу (Planigale tenuirostris) та австралійську єхидну (Tachyglossus aculeatus).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити австралійського ему (Dromaius novaehollandiae), строкатого великонога (Leipoa ocellata), чубатого голуба-бронзовокрила (Ocyphaps lophotes), бурого сокола (Falco berigora), рожевого какаду (Eolophus roseicapilla), какаду-інку (Lophochroa leadbeateri), корелу (Nymphicus hollandicus), чорноголову розелу (Barnardius zonarius), білогорлу розелу (Platycercus eximius), червоночеревого папугу (Northiella haematogaster), співочого папужку (Psephotus haematonotus), різнобарвного папужку (Psephotellus varius), плямисту ойсею (Chlamydera maculata), широкобрового королаза (Climacteris picumnus), смугастоволого медника (Ptilotula ornata), золотокрилого медолюба (Grantiella picta), вікторійського медолюба (Plectorhyncha lanceolata), медолюба-дзвіночка (Acanthagenys rufogularis), маскову манорину (Manorina melanocephala), малого шиподзьоба (Acanthiza nana), західного ріроріро (Gerygone fusca), червонолобого тоутоваї (Petroica goodenovii), рудочеревого свистуна (Pachycephala rufiventris), чорноволу сорочицю (Cracticus nigrogularis), білощокого діамантника (Stizoptera bichenovii) та апостола (Struthidea cinerea). Майже ендемічними представниками регіону є еранти (Pedionomus torquatus), жовтолобі періко (Polytelis swainsonii), малі круки (Corvus mellori) та рудоголові стадняки (Pomatostomus ruficeps).
Збереження Більша частина природної рослинності регіону була знищена та перетворена на сільськогоподарські угіддя та пасовища, особливо в Ріверіні на півдні регіону. Місцеві луки деградують внаслідок надмірного випасу овець, а рівень води у великих річках, таких як Муррей та Маррамбіджі, падає внаслідок будівництва іригаційної інфраструктури. Також загрозами для збереження природи регіону є поширення інтродукованих видів тварин та інвазивних бур'янів.
Оцінка 2017 року показала, що 10 246 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , , , , та .
Примітки
Посилання «Southeast Australia temperate savanna». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Southeast Australia Temperate Savanna» — One Earth.