Єва Піддубчишин (, також Eve Piddubcheshen; народилася у США у 1912-1913 рр.; пом. після 1988) – українсько-американська громадська діячка, журналістка, редакторка та політична аналітикиня. Діячка українського католицького молодіжного руху, Українського конгресового комітету Америки та руху за патріархальний устрій Української греко-католицької церкви. Упродовж кількох десятиліть брала участь в українському громадському і церковному житті США та публікувалася з питань становища УГКЦ і прав Східних католицьких церков.
У 1988 році разом із Марією Кіячко стала однією з перших західних дослідниць, яким радянська влада дозволила працювати з архівними матеріалами митрополита Андрея Шептицького у Львові.
Біографія
Ранні роки та молодіжний рух Піддубчишин народилася у США в українській родині. Точні дата та місце її народження у відкритих джерелах наразі не встановлені.
У 1935 році на другому з'їзді Ukrainian Catholic Youth League of North America у Філадельфії Єву Піддубчишин обрали президенткою організації. У пізнішому огляді історії українського молодіжного руху в США її названо американкою українського походження, народженою у США (American-born Eve Piddubcheshen).
У 1937 році Піддубчишин як президентка ліги головувала на її конгресі та виступила з доповіддю «To Be Or Not To Be».
Український конгресовий комітет Америки У повоєнний період Піддубчишин увійшла до керівництва Українського конгресового комітету Америки (Ukrainian Congress Committee of America, UCCA). У виданні, присвяченому діяльності організації, вона вказана як її секретарка; президентом UCCA на той час був Лев Добрянський, а серед інших членів керівництва – Дмитро Галичин та Михайло Ветухів.
Жіночий рух і міжнародна виставка 1952 року У листопаді 1952 року Єва Піддубчишин очолювала український комітет на 29-й Щорічній міжнародній жіночій виставці (29th Annual Women's International Exposition) у Нью-Йорку, яка відбувалася 1-8 листопада 1952 року.
В оригінальній програмі української секції Піддубчишин зазначена як голова комітету (Chairman). У роботі українського представництва брали участь, зокрема, представниці Союзу українок Америки та Українського Золотого Хреста.
Українська секція представляла відвідувачам українське народне мистецтво, культуру та інформацію про Україну. У вступному слові Піддубчишин наголошувала на потребі ознайомлення американської публіки з Україною як окремою історичною та культурною спільнотою.
Журналістська та редакторська діяльність Піддубчишин працювала в українсько-американській пресі. Catholic Near East Welfare Association характеризувала її як політичну аналітикиню (political scientist) та колишню редакторку українських газет America і The Way.
Вона писала переважно англійською мовою про історію і становище Української католицької церкви, відносини між східним і латинським католицизмом, церковну автономію та переслідування УГКЦ у Радянському Союзі.
У журналі Catholic Near East було опубліковано її статтю About Ukrainian Catholics, присвячену історії, традиції та становищу українських католиків.
За даними студентської газети Columbia Spectator, у лютому 1978 року Піддубчишин було 65 років, що дозволяє датувати її народження приблизно 1912-1913 роками.
Вона працювала в Російському інституті Школи міжнародних відносин Колумбійського університету.
Патріархальний рух УГКЦ У 1960-1970-х роках Піддубчишин була активною діячкою руху за патріархальний устрій Української греко-католицької церкви. Вона працювала у структурі Society for the Patriarchal System in the Ukrainian Catholic Church і відповідала за зв'язки з громадськістю (Public Relations).
Піддубчишин регулярно публікувала матеріали в журналі Патріярхат, присвячені статусу УГКЦ, церковному управлінню та відносинам між українськими католиками й Апостольським престолом. Серед її публікацій – Marginal Notes.
Вона також представляла мирянський патріархальний рух перед міжнародною пресою. На пресконференції українських католицьких мирян у Римі Піддубчишин виголошувала вступне слово від імені представників українських католиків діаспори.
Під час кампанії 1969 року на підтримку синоду УГКЦ, за даними самої Піддубчишин, відповідну петицію в США підтримали приблизно 65-67 тисяч осіб. Ці дані наводить сучасне академічне дослідження історії УГКЦ у діаспорі.
Науково-видавнича діяльність У 1972 році Єва Піддубчишин разом із Томасом Бердом (Thomas E. Bird) була редакторкою збірника Archiepiscopal and Patriarchal Autonomy, виданого у Нью-Йорку за матеріалами наукових дискусій про статус і автономію Української католицької церкви.
Збірник використовувався в подальших дослідженнях історії та канонічного статусу УГКЦ.
Дослідження архіву Андрея Шептицького Улітку 1988 року Єва Піддубчишин та нью-йоркська дослідниця Марія Кіячко (Mary Kiachko) здійснили поїздку до радянського Львова з метою дослідження архіву митрополита Андрея Шептицького.
За повідомленням The Ukrainian Weekly, протягом багатьох років на Заході не було достовірної інформації про стан і місце зберігання значної частини архівної спадщини митрополита. Піддубчишин і Кіячко після тривалих звернень отримали дозвіл працювати з документами, які зберігалися в Центральному державному історичному архіві УРСР у Львові.
Газета назвала їх першими західними дослідницями, яким було дозволено працювати з цими матеріалами. Під час перебування у Львові вони також відвідали собор Святого Юра та місце поховання митрополита Шептицького.
Поїздка відбулася в період перебудови, коли радянська влада почала частково відкривати доступ до тем і джерел, пов'язаних з історією ліквідованої у 1946 році Української греко-католицької церкви.
Праці
Bird, Thomas E.; Piddubcheshen, Eva, eds. Archiepiscopal and Patriarchal Autonomy. New York: Fordham University, 1972. Piddubcheshen, Eva. Marginal Notes. — Patriarchate, 1972. Piddubcheshen, Eva. About Ukrainian Catholics. — Catholic Near East. Piddubcheshen, Eva. In One Decade from Prisoner to Patriarch. — 1973.
Примітки
Джерела