«Пі́сня про Бондарі́вну» — історична українська народна пісня-балада, у якій відображено події середини 18 століття за участю магната Миколи Василя Потоцького (у тексті пісні — пан Каньо́вський). Відома в більш ніж 30-ти варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Городенка, Бучач, Гусятин).
Історична основа
Текст пісніПодається у найпоширенішому «богуславському» варіанті.
У фольклорі інших народів, літературі та мистецтві
Пісня відома також у фольклорі інших народів історичної Речі Посполитої — поляків та білорусівЭтнографическій сборникъ, издаваемый Императорскимъ Русскимъ географическимъ обществомъ (выпускъ ІІІ). СПБ, 1858. Білоруський варіант «Пісні про Бондарівну» покладено в основу поеми Янки Купали .
В останні роки життя Леся Українка збиралася написати драму на сюжет пісні, про що згадував у спогадах її чоловік. Зберігся план твору, орієнтовно датований 1907—1910 рокамиЛеся Українка - Бондарівна.
«Пісня про Бондарівну» надихала багатьох українських митців. Микола Лисенко зробив її обробку. Іван Карпенко-Карий написав на сюжет балади драму «Бондарівна». А Михайло Вериківський створив перший український балет «Пан Каньовський».
Примітки
Джерела
Максим Рильський. Героїчний епос українського народу Нетлінні скарби мого Чернятина Баллада про гордую красавицу Бондаривну и гнусного сладострастника