Чугу́ївське військо́ве учи́лище (до 1910: Чугуївське піхотне юнкерське училище) — військовий навчальний заклад Російської імперії. Дислокувалось у Чугуєві, готувало офіцерів піхоти. Вважається, що Чугуївське училище підготувало російському імперському війську найбільшу кількість георгіївських кавалерів.

Свято училища: 26 листопада, день святого Георгія Побідоносця.

Історія 1 вересня 1865 р. — Засновано як Чугуївське піхотне юнкерське училище в будівлі колишньої Школи військових топографів. 1888 — переформовано з двухсотеного до чотирисотеного складу: 4 роти, 400 штатних і 44 позаштатних юнкерів (Наказ військового відомства № 218). 1901 — дворічний курс змінено на трирічний (Наказ військового відомства № 197). Випускникам стали присвоювати офіцерські звання. 1914 — штат училища збільшено до 1200 юнкерів, встановлено чотиримісячний курс навчання. 15 грудня 1917 р. — училище розформовано.

Прапор 27 січня 1903 р. даровано просте знамено зразка 1900 року. Облямівка червона, шиття золоте. Навершя зразка 1857 (гвардійське). Держак жовтий. Зображено Спас Нерукотворний.

Нагрудний знак Затверджено 4 жовтня 1913. Мальтійський хрест червоної емалі з білим обідком. У середині — червоний емалевий гурток із золотим обідком, а на ньому — біла фігура св. Георгія Побідоносця.

Форма Юнкери носили червоні погони з білою облямівкою.

Начальники училища 23.06.1865—18.12.1875 — полковник Хаміна Олександр Миколайович 04.06.1882—10.05.1888 — полковник Зоммер Михайло Карлович 30.07.1901—07.03.1904 — полковник Зейн Еммануїл Олександрович 16.04.1904—02.03.1914 — підполковник (з 06.12.1904 полковник, з 06.12.1910 генерал-майор) Фок Яків Олександрович 18.04.1914—1917 — генерал-майор Фенстер (Врасський), Єремія Якович Відомі викладачі Алексін Микола Миколайович (з 1911) — полковник, заступник командира Херсонської стрілецької дивізії армії УНР. Астаф'єв Олексій Сергійович — генерал-хорунжий, начальник Головної шкільної управи Дієвої армії УНР. Волошинів Павло Ількович (1881) — муштровий офіцер училища, полковник Армії УНР, помічник начальника залоги Кам'янця-Подільського.

Відомі випускники Військовики армій УНР та Української Держави Абриньба Дмитро Ілліч (1908) — полковник, командир Гайдамацького куреня армії УНР. Андрієнко Григорій Іванович - педагог, поручник Армії УНР, Базилевський Павло Михайлович (1916) — підполковник Армії Української Народної Республіки (в еміграції — генерал-хорунжий). Бальме Яків Васильович (1897) — полковник Армії УНР. Безручко Павло Іванович (1894) — полковник Армії УНР. Болбочан Петро Федорович (1909) — український військовий діяч, полковник Армії УНР Боровий Максим Михайлович — офіцер царської армії, полковник війська Української Народної Республіки. Бронський В'ячеслав Михайлович (1897) — генерал-майор, начальник Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР Бурківський Олександр Оттович — генерал-хорунжий, начальник 1-ї Кулеметної дивізії, помічник командувача Правої групи Армії УНР. Вишнівський Олександр Йосипович — випущений підпоручиком у піхотний полк 34-ї дивізії. Полковник Армії УНР. Вовк Андрій Миколайович — політичний і військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Волкобій Петро Миронович (1881) — генерал-лейтенант, командир 7-й Харківського корпусу армії Української Держави. Волошинів Павло Ількович (1881) — полковник Армії УНР, помічник начальника залоги Кам'янця-Подільського. Ганжа Петро Андрійович (1902) — командир 1-ї бригади 1-ї Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР. Гончаренко Аверкій Матвійович (1912) — український військовик, командир українських частин у бою під Крутами. Гончаренко Іван Теодосійович — командир 4-го Січового полку Дієвої армії УНР. Грох-Грохольський Яків Михайлович (1904) — полковник, командир 15-го пішого полку ім. Т. Г. Шевченка Армії УНР. Гудима Віталій — начальник мобілізаційного управління Головної мобілізаційно-персональної управи військового міністерства УНР. Дітель Вукола Юстимович — помічник начальника автопанцерного відділу Військового міністерства Центральної Ради. Добровольський Сергій Іванович — начальник військових комунікацій УНР. Євтимович Варфоломій Пимонович — начальник загального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР. Захарчук Святослав Косьмич — командир 4-го полку Січових стрільців Дієвої армії УНР Капкан Юрій Євгенович — інспектор піхоти Дієвої армії УНР. Кондратюк Порфирій Якович — полковник Армії УНР Костюченко Олекса Павлович (1914) — український військовий діяч. Сотник Армії УНР Котко Дмитро Васильович (1916) — сотник Армії УНР, диригент військових та хорових колективів. Мазюкевич Володимир Петрович (1899) — полковник Армії УНР Мошинський Євген Іванович (1906) — генерал-хорунжий, начальник Законодавчої управи Головного військово-юридичного управління Військового міністерства УНР. Никонів Наум Архипович (1895) — генерал-хорунжий, командувач Запасних військ УНР. Павленко Віктор Олексійович — Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки. Пересада-Суходольський Михайло Степанович (1909) — генерал-хорунжий, начальник штабу 3-ї Залізної дивізії армії УНР Піщаленко Сава Мусійович (1909) — полковник Армії УНР Поджіо Олександр Михайлович — генерал-майор, начальник 5-ї Української дивізії 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради. Поплавко Віктор Родіонович (1902) — підполковник Армії УНР. Прісовський Костянтин Адамович — генеральний хорунжий армії Української Народної Республіки та Української Держави. Росіневич Микола Олександрович (1915) — підполковник Армії УНР. Савченко Володимир Павлович — генерал-хорунжий Армії УНР. Садовський Михайло Вікентійович — генерал-хорунжий Армії УНР. Свідерський-Пономаревський Іван Єфимович (1890) — полковник армії Української Держави. Темченко Василь Васильович (1896) — генерал-хорунжий Армії УНР. Ткачук Михайло Герасимович (1909) — генерал-хорунжий Армії УНР. Угніч Олексій Юхимович (1910) — підполковник Армії УНР. Удовиченко Микола Іванович (1907) — генерал-хорунжий Армії УНР. Филонович Василь Захарович — генерал-хорунжий Армії УНР. Харитоненко Микола Аркадійович (1917) — командир сотні 10-го пішого полку Сірожупанників Дієвої армії УНР Чехівський Микола Мусійович (1905) — командир 4-го Українського (Синьожупанного) Чорний Михайло Панасович (1911) — старшина Армії Української Держави, інженер-агроном, громадський діяч. Яворський Валентин Іванович — полковник Армії УНР Янчевський Микола Миколайович (1898) — генерал-хорунжий Армії УНР.

Інші Акишев Георгій Васильович (1877) — випущений прапорщиком в 144-й піхотний Каширський полк. Баданов Василь Михайлович (1916) Болдирєв Василь Миколайович Василевський Пилип Федорович (1913) — випущений підпоручиком у 31-й Сибірський стрілецький полк. Воротніков Олександр Степанович (1902) — випущений в 121-й піхотний Пензенський полк. Герасимов Олександр Васильович (1883) — випущений прапорщиком у 61-й Резервний піхотний батальйон. Калмиков Іван Павлович (1912) — випущений в Приморський саперний батальйон. Коноплін Іван Степанович Корк Август Іванович (1908) — випущений підпоручиком в 98-й піхотний Юр'ївський полк. Кропив'янський Микола Григорович (1913) — випущений в 74-й піхотний Ставропольський полк; радянський військовий та політичний діяч, учасник Першої світової та Громадянської воєн. Макаренко Віталій Семенович Малишкін Василь Федорович (1917) — випущений прапорщиком. Пронін Василь Михайлович (1904) — випущений підпоручиком в 167-й піхотний Острозький полк. Ніколай Реек (1910) — естонський військовий командир під час Війни за незалежність Естонії. Скоблін Микола Володимирович Чехівський Віктор Мусійович — український революційний діяч, засновник і голова організації «Оборона України». Штейфон Борис Олександрович (1902) — випущений підпоручиком в 124-й Воронізький піхотний полк. Шумилов Михайло Степанович (1916) — випущений прапорщиком. Юозас Урбшис (1916) — литовський офіцер, дипломат, політик. Міністр закордонних справ Литви в 1938—1940 роках. Юсупов Фелікс Феліксович (1876) — випущений в 10-й уланський Одеський полк.

Примітки

Література Альмендінгер В. Чугуївське військове училище / / Військова Бувальщина. Січень 1971. № 108. С.3-7 Зибін І. А. Чугуєвці: історично-побутової збірка Об'єднання Чугуївського військового училища. Белград-Новий Сад, Югославія, 1936. Левченко А., сост. Чугуєвці. Вірші і спогади офіцерів Російської імператорської армії. Чугуїв, 2009. Сирцов Б. Чугуївське військове училище. 1916—1917 / Військова Бувальщина № 90, с. 38.

Посилання Regiment.ru Артем Левченко. Георгіївські традиції в Чугуївському військовому училищі Артем Левченко. «Орли» Першої світової