Зи́гмунт Шпе́рбер (; 10 липня 1886, Станиславів — р. см. невід.) — львівський архітектор єврейського походження.
Біографія Народився 10 липня 1886 року у Станиславові. Навчався в реальній школі в Станиславові до 1907 року. Закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки, 1915 року отримав диплом. Серед викладачів із фаху зокрема Адольф Шишко-Богуш.Lewicki J... — S. 433. Після першої світової війни працював в архітектурно-будівельній фірмі Юраша і Захаревича. Від 15 лютого 1926 року член Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa... — S. 95. У міжвоєнний період відкрив власне проєктне бюро у Львові, розташоване на теперішній вулиці Дудаєва, 4. Окрім архітектури, проєктував ужиткові речі, розробляв плакати. Розробив проєкти санаторіїв у Трускавці: «Унітас» (1936), «Віндзор» (1937), «Брістоль» (1938). Спроєктував житловий будинок у Львові, на теперішній вулиці Котляревського, 42Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej... — S. 156., 44. Член «Комітету опіки над пам'ятками єврейського мистецтва», де займався пам'ятками архітектури.Бойко Х. До методики наукового опрацювання єврейських кладовищ: європейський досвід // Вісник ХДАДМ. Сходознавчі студії. — 2008. — № 9. — C. 165. 1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу експонував рисунки синагоги «Золота Роза» і конкурсний проєкт.Trejwart H. Malarze żydowscy // Chwila. — 1920. — 21 stycznia. — № 366. — S. 5. П'ятиповерховий житловий будинок збудований у 1937-1939 роках на вул. Кадетській, 18 (нині — вулиця Героїв Майдану). У 1938 році Зигмунт Шпербер виконав проєкт металевих решіток з есоподібним малюнком, які прикрашали портал та вітринні вікна першого поверху пасажу Грюнерів на площі Смольки (нині — площа Генерала Григоренка).Львовский академический духовный театр «Воскресение»
Примітки
Джерела
. Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 156. — ISBN 83-905682-7-6 . Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95; Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 6. — S. 95. . Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 433. — ISBN 83-88372-29-7 .