Михайло Турок (, Тустановичі, нині у складі Дрогобича — , Лук'янівська в'язниця, Київ) — сотник Січових Стрільців Армії УНР, командир автопанцирного дивізіону Київських Січових Стрільців Армії УНР. Життєпис Народився 1894 року в селі Тустановичі, повіт Дрогобич (тепер частина міста Борислав).
У Першу світову війну вступив до легіону Українських січових стрільців.
Згодом служив у Київській формації Січових стрільців армії УНР, командир автопанцирного дивізіону Київських у складі 5 броньовиків та 150 січовиків. Перебував у польському полоні.
Член УВО. 10 червня 1921 року за завданням організації прибув до Києва, нав'язав контакт із сотником Іваном Андрухом.
Заарештований 14 жовтня 1921 року в Броварах.
Загибель Загинув під час повстання в Лук'янівській в'язниці разом із 37 ув'язненими 9 лютого 1923 року. Тоді ж загинули Завгородній Ларіон Захарович, Юрій Дроботковський, Голик-Залізняк Мефодій Фокович, Гупало Денис Мусійович, Сергій Захаров, Здобудь-Воля Костянтин Якович, Гайовий-Грисюк Іван АндрійовичРапорт повноважному представнику на П/Б Україні і начальнику Київського відділу ҐПУ, нач. ОАЧ тов. Фриновському // Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії. — Київ: Правда Ярославичів, 1998. — С. 603—605.. Особисте життя У Броварах одружився з місцевою дівчиною Євфросинією (Франею). 1920 року в молодого подружжя народився син. Примітки
Література
Посилання