Жирови́к Льозе́ля (Liparis loeselii)The Plant List. — багаторічна рослина родини зозулинцевих. Вид занесений до Червоної книги України, також має охоронний статус у багатьох країнах Європи. Маловідома декоративна культура.
Опис Трав'яниста рослина 8-25 см заввишки, геофіт. Кореневище коротке. При основі стебла розташована псевдобульба, обгорнута піхвами старих листків. Стебло пряме, голе, жовтувато-зелене. Листків, розташованих при основі стебла, 2 (рідше — 3), вони загострені, широколанцетні, лискучі, завдовжки 2-11 см.
Суцвіття — китиця завдовжки до 8 см, яка складається з 2-18 зеленкуватих або жовтувато-зеленкуватих зигоморфних квіток на коротких квітконіжках. Зрідка можуть бути і поодинокі квітки. Приквітки маленькі, трикутні або яйцеподібно-ланцетні, плівчасті, не довші за квітконіжки. Зовнішні листочки оцвітини трижилкові, лінійно-довгасті, внутрішні — одножилкові, вузьколінійні. Губа майже дорівнює за довжиною іншим листочкам оцвітини, здебільшого догори обернена. Плід — коробочка.
Поширення Жировик Льозеля належить до голарктичних бореальних видів, тобто його ареал охоплює широкою смугою усі помірні регіони Північної півкулі. Рослина розповсюджена у Північній і Західній Європі, Західному Сибіру, Японії, на сході Сполучених Штатів і Канади. Південна межа поширення проходить через лісостепову зону Східної Європи, Північне Середземномор'я, Малу і Середню Азію.
Українські популяції зосереджені здебільшого в Карпатах, на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в степовій зоні вони приурочені лише до долин річок.Коніщук В. В. Рідкісні види рослин Черемського природного заповідника // Укр. Ботан. журн. — 2003. — 60, № 3. — С. 264–271. Нові популяції жировика Льозеля виявлені поблизу с. Комарове (Старовижнівський р-н, Волинської області)Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Волинського Полісся / В. І. Мельник, О. Р. Баранський // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 3. — С. 333–339. і на околицях Києва у місцині з високим антропогенним навантаженням.Унікальне місцезнаходження Liparis loeselii (L.) Rich. в м. Києві / М. С. Шевченко, І. А. Тимченко, І. Ю. Парнікоза // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 3. — С. 438–443.
Екологія Рослина морозостійка, дуже вологолюбна, віддає перевагу бідним або, навпаки, надмірно багатим мінеральним і торф'янистим ґрунтам. Зростає на мезотрофних осокових та осоково-трав'яних болотах, заболочених луках. Уникає угруповань на карбонатних і кислих ґрунтах, тяжіє до мохових асоціацій. В горах підіймається до висоти 700 м над рівнем моря.
Трапляється поодинці, попарно або невеликими групами, розташованими на відстані 10-200 м. Близьке розташування рослин у парі пояснюється з одного боку здатністю до вегетативного розмноження, з іншого — більш сприятливими умовами для проростання насіння, оскільки для цього потрібен симбіотичний гриб, а зараження його спорами більш ймовірне поблизу вже наявної мікоризи.
Квітне у травні-липні, плодоносить у червні-вересні. Розмножується переважно насінням, рідше — вегетативно (дочірніми бульбами). Запилення відбувається за допомогою комах, можливе самозапилення. Насіннєва продуктивність становить 82-97%.
Значення і статус виду Вид занесений до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973) / Упорядник В. Г. Домашлінець. — К.: Мінекобезпеки України, 1999. — С.84 до Конвенції про збереження дикої фауни і флори та природних середовищ в ЄвропіКонвенція про збереження дикої фауни і флори та природних середовищ в Європі (Берн, 1979). — К.: Мінекобезпеки України, 1998. — С. 76 та Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 66) Крім того, охороняється в Німеччині, Росії, Естонії, Латвії і Литві. Вивчення і охорона українських популяцій здійснюється в Шацькому національному природному парку, Канівському і Черемському заповідниках, заказнику «Озерище».
Дрібні квіти цієї орхідеї надто непоказні, щоб приваблювати погляд, але жировик Льозеля інколи культивують з демонстраційною метою в ботанічних садах.
Синоніми
Джерела
Посилання Жировик Льозеля в Червоній книзі України. — Переглянуто 29 березня 2015.