Безлідерний опір — стратегія політичного спротиву, що передбачає формування малих незалежних груп. Чітка ієрархія в таких мережах відсутня.

Використовується різноманітними групами, від терористів і расистських груп до учасників руху за права тварин.

Найбільше поширення та розвиток, а також ідеологічне обґрунтування, принцип безлідерності мав у анархістських та нових лівих рухах.

Див. також Пряма дія Ненасильницький опір

Посилання Джо Фрімен. Тиранія безструктурності // Спільне. — 7.09.2012.