Альфонс Тілль (; 2 серпня 1883, Брюнн — 2 квітня 1953, Відень) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор запасу люфтваффе.
Біографія 18 серпня 1905 року вступив в артилерію. Учасник Першої світової війни, з 1 листопада 1914 року — командир повітряної кулі. З 25 лютого 1918 року — командир роти артилерійських повітряних куль, потім займався ліквідацією запасних повітряних частин. Після війни продовжив службу в австрійській армії. З 1 лютого 1920 року служив на дирижаблях, з 1 листопада 1920 року — в штабі незалежного артилерійського полку. З 15 березня 1935 року служив в командуванні ППО. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у люфтваффе, офіцер для особливих доручень при Імперському міністерстві авіації і головнокомандувачі люфтваффе. 31 жовтня 1938 року вийшов у відставку.
Звання
Лейтенант (18 серпня 1905) Оберлейтенант (1 травня 1910) Гауптман (1 серпня 1914) Майор (1 липня 1921) Оберстлейтенант (1 червня 1924) Оберст (24 грудня 1935) Генерал-майор запасу (31 жовтня 1938)
Нагороди
Ювілейний хрест Пам'ятний хрест 1912/13 Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Нагрудний знак авіатора Військовий Хрест Карла Залізний хрест 2-го класу Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) Почесний хрест ветерана війни з мечами
Посилання
Біографічні дані. Нагороди.