Хронологія російського вторгнення в Україну (березень 2022)

Хронологія російського вторгнення в Україну, березень 2022

Ця стаття є частиною Хронології широкомасштабного російського вторгнення в Україну з 2022 року. Про попередні події див. Хронологія російського вторгнення в Україну (лютий 2022)

Становище на 1 березня 2022 року За перші п'ять днів наступу ЗС РФ захопили великі території: Приазов'я від Херсона до Маріуполя і Василівки, північні райони Київщини, Луганщини, Харківщини, Чернігівщини, майже всю Сумщину та атакували і обстрілювали Київ, Харків, Чернігів, Суми, над якими нависла загроза оточення. В цілому російські війська знизили темпи наступу, але все ще продовжували наступати в деяких напрямках. Агресори відчували труднощі з паливом і боєприпасами.

Окупанти не змогли захопити Чернігів і Харків, тому здійснили ракетні обстріли житлових кварталів у цих містах. Російські війська утримували в оточенні міста Суми, Лебедин і Охтирку, противник здійснював перегрупування з метою продовження наступу в напрямку Києва.

У Донецькій області ворожі війська за підтримки артилерії без успіху намагалися захопити оточений Маріуполь.

На Таврійському напрямку росіяни наявними силами вийшли на рубіж у районах населених пунктів Скадовськ, Гола Пристань, Херсон, Нова Каховка. Також ЗС РФ перегрупувалися і наступали в напрямку Миколаєва і Вознесенська.

У Бучі, Гостомелі, Новій Басані окупанти здійснювали грабежі та мародерство.

Попри те, що Російська Федерація є державою-учасницею Женевських конвенцій про захист жертв війни, її війська зухвало порушують норми міжнародного гуманітарного права в Україні.

Російські війська були зосереджені на оточенні столиці. Наступальні можливості Росії упущені.

Станом на 12.00 01.03.2022 орієнтовні втрати озброєння і військової техніки противника ЗС РФ за оцінками Генштабу ЗСУ склали: літаків — 29 од., вертольотів — 29 од., танків — 198 од., ББМ — 846 од., арт. систем — 77, засобів ППО — 7 од., РСЗВ — 24 од., БпЛА — 3 од., АТТ — 305 од., цистерн з паливом — 60; кораблів, катерів — 2, особового складу — 5 700 чоловік.

1-10 березня 1 березня

Росіяни наступали і вели вуличні бої у Херсоні, на околицях Чернігова і під Крутами, початок атак на Вознесенськ. Українці наносили ракетні удари по аеродромах у Бердянську і Таганрозі. Повністю оточено Маріуполь, який залишились боронити: 36-та окрема бригада морської піхоти, 501-й окремий батальйон морської піхоти, 1-й окремий батальйон морської піхоти, 12-та бригада Національної гвардії, окремий загін спеціального призначення «Азов»

Російські війська трьома колонами зайшли до Тростянця. Вони знесли танком ворота у Круглий двір (садиба-манеж, пам'ятка архітектури XVIII століття) і  розбили картинну галерею. Тероборона намагалася чинити опір.

У Василькові тривали бої за аеропорт.

Росія здійснювала повітряні удари по Херсону (аеропорт), Харкову (середмістя, оперний театр, ОДА, танкове училище), Лозовій, Києву (пошкоджено телевежу на Сирці), Білій Церкві, Боярці, Жулянам, Маріуполю, Житомиру, Охтирці, Баштанці. Знищено залізничний міст у Василівці.

Вранці 1 березня російська ракета вразила майдан Свободи в центрі Харкова, детонувавши перед будівлею Харківської обласної державної адміністрації. 29 людей загинули.

Ввечері в Київську телевежу вдарила ракета, в результаті чого загинуло п'ятеро людей та частково вийшло з ладу державне мовлення.

Ввечері 1 березня та вранці наступного дня російська авіація розбомбила 8 багатоквартирних будинків у Бородянці (Київська область), вбивши не менше 40 людей.

Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.

Оператор російського газогону «Північний потік-2» Nord Stream 2 AG змушений оголосити себе банкрутом через санкції Заходу.

2 березня

Бої тривали на підступах до Києва (Гостомель), Харкова, Чернігова, Сум, Маріуполя, Миколаєва, Енергодара, Волновахи, Нового Айдара. Окупанти підійшли до Василівки на Дніпрі. Повідомлено про контрнаступ і тимчасовий захід ЗСУ (95 бригада) до м. Горлівки. Одночасно фактично втрачено Херсон, а Маріуполь опинився в блокаді. Окуповано Тростянець на Сумщині. Російські війська намагалися атакувати у напрямку Золочіва та Балаклеї на Харківщині, а також вдруге — Вознесенська, наступали у бік Баштанки.

Залишено Старобільськ, Токмак, Новопетрівку. Під Києвом тимчасово вибили росіян з Макарова. Знищено повітряний десант біля Миколаївського аеропорту. 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» на окремих ділянках (Сумська область) відтіснила росіян до державного кордону.

Завдано удари по Житомиру, Коростеню (телевежа), Кропивницькому (аеродром), Сумам, Костянтинівці, Сєвєродонецьку, Новоайдару, Лисичанську, Попасній, Чернігову, Харкову (Успенський собор), Чугуєву (аеродром), Ізюму, Білій Церкві, Києву. Обстріл Маріуполя.

З початку вторгнення Росія випустила по території України понад 180 ракет.

Проведено евакуацію з Волновахи близько 400 осіб.

Президент Зеленський підписав указ щодо створення Координаційного штабу з гуманітарних та соціальних питань, який допомагатиме громадянам у подоланні складних життєвих обставин у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Очолив Координаційний штаб голова офісу президента Андрій Єрмак.

Проросійського мера Кремінної на Луганщині Володимира Струка знайшли мертвим з вогнепальним пораненням в області серця.

Генасамблея ООН ухвалила резолюцію з вимогою до Росії припинити застосування сили в Україні та вивести війська. За проголосувала 141 держава, проти — пʼять (Росія, Білорусія, Сирія, КНДР, Еритрея), утрималися 35 (серед них Китай, Індія, ПАР, Казахстан, Пакистан, Іран, Ірак, Куба, ЦАР).

159 нобелівських лауреатів — вчених зі світовим ім'ям — підписали відкритий лист на підтримку України. Пізніше їх кількість перевищила 200.

Вранці 2 березня повідомлялося, що російським військам вдалося захопити Херсонський залізничний вокзал і річковий порт. Трохи пізніше з'явилася інформація, що російським військам вдалося захопити Херсон.

Радник Офісу Президента України Олексій Арестович заявив, що українські війська вперше під час війни перейшли в наступ і просувалися в бік Горлівки. Пізніше повідомлялося, що частина міста була звільнена воїнами 95-ої бригади.

3 березня Тривали бойові дії навколо Києва, Харкова, Миколаєва, ЗС РФ нанесли ракетно-бомбові удари по Житомиру, Чернігову, Маріуполю, Києву, Харкову, Ізюму, Охтирці, Василівці, Затоці, іншим прифронтовим містам. Під час російської танкової атаки і обстрілів виникла пожежа на Запорізькій АЕС в Енергодарі. Маріуполь продовжує залишатися без електроенергії, води та опалення через постійні обстріли з боку російських окупантів. Повідомлено про окупацію Новоайдара.

У Біловезькій Пущі відбувся 2-й раунд російсько-українських переговорів.

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) Карім Хан заявив, що почалося розслідування можливих військових злочинів, скоєних Росією.

За даними ООН, понад 1 млн людей залишили Україну з 24 лютого.

4 березня

Росія не полишала намірів взяти Київ в облогу, просуватись на Новоайдарському та Сєверодонецькому напрямках, атакувати Вознесенськ, Миколаїв, Оріхів, Гостомель, Ізюм, західніше Харкова, силами 6 БТГ намагалася втримати оточення навколо Маріуполя. Тривала оборона Чернігова, Охтирки, Сум, Маріуполя, Волновахи.

5 березня

Основні зусилля росіяни зосереджували на оточенні Києва та Харкова. Крім того, окупанти мали намір вийти на адміністративні кордони у Луганській та Донецькій областях та надалі створити сухопутний коридор з окупованим Кримом. На Поліссі росіяни розпочали інженерні роботи з розгородження шляхів в районі Бородянки, ймовірно з метою подальшого висування у напрямку Києва. Окупаційні підрозділи було зупинено у районах Шибене та Катюжанка. У районі Димера росіяни продовжують створення району оборони. У Перемозі Броварського району Київської області ЗСУ накрили з повітря 15-ту окрему мотострілецьку бригаду з Самари. На Таврійському напрямку підрозділи противника зі складу 58-ї загальновійськової армії Південного воєнного округу ЗС РФ намагаються продовжити наступ у напрямку Запоріжжя, а підрозділи зі складу 20 загальновійськової армії Західного воєнного округу ЗС РФ — роблять спроби обійти Харків та рухатися у південно-західному напрямку. В Миколаївській області ЗСУ відбили аеропорт Кульбакіно і завдали удару по колоні, яка намагалася зранку обійти місто.

6 березня Російські війська продовжували наступальну операцію проти України, зосереджуючи основні зусилля на оточенні міст Київ, Харків, Чернігів, Суми та Миколаїв, виході на адміністративні кордони в Луганській та Донецькій областях, в напрямку Маріуполь — Новоазовськ. Окупаційні угруповання перейшли до накопичення ресурсів для штурму Києва.

На Поліському напрямку окупанти намагалися встановити повний контроль над містами Буча та Ірпінь і наблизитись до столиці України. В районі міста Ірпінь ЗС РФ здійснювали висування танкових та мотострілецьких підрозділів.

На Сіверському напрямку окупанти намагалися забезпечити тактичну перевагу для виходу до східних околиць Києва через Броварський і Бориспільський райони, а також встановлення контролю над містами Чернігів та Суми. Нанесено вогневе ураження по місцях скупчення російських ОВТ у районах Нова Басань та Скрипалі.

На Таврійському напрямку окупанти силами до трьох БТГр ведуть наступ у напрямку міста Запоріжжя. Росіянам вдалось відновити рух потягів по Антонівському залізничному мосту через р. Дніпро. Крім того, триває просування російських підрозділів у північно-східному напрямку вздовж р. Інгул. БТГр форсувала річку та зайняла н.п. Кашперо-Миколаївку. В ході ведення бойових дій ЗСУ звільнено м.Чугуїв.

Указом Президента України В. Зеленського містам, які спричиняли найзавзятіший опір російським загарбникам, було присвоєно звання міст-героїв: Харків Чернігів Маріуполь Херсон Гостомель Волноваха

7 березня

ЗС РФ продовжували наступальну операцію проти України, зосереджуючи основні зусилля на оточенні Києва, Харкова, Чернігова, Сум, Маріуполя, Миколаєва. Також окупанти не полишали спроб вийти на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.

На Поліському напрямку російські окупанти зосереджували основні зусилля на оточенні Києва. На основних напрямках відзначалося зосередження в районі н.п. Гостомель до 2 БТГр; в районі н.п. Буча — до 3 БТГр, посилених танковими підрозділами; в районі н.п. Бородянка — до 2 БТГр; в районі н.п. Ситняки — до 2 БТГр. Тривала підготовка окупантів до наступу на Вишгород. Також росіяни здійснювали підготовку до відновлення наступу у напрямках: на н.п. Гостомель, Ірпінь, Стоянка.

На Сіверському напрямку російські війська силами підрозділів зі складу 2-х загальновійськових армій та танкової дивізії Центрального воєнного округу основні зусилля зосередив на напрямках: н.п. Бровари — до 2 БТГр; в районах н.п. Семенівка, Мена, Бобровиця — до 3 БТГр; н.п. Бориспіль — до 4 БТГр. Окупанти продовжували спроби встановити контроль над Черніговом та зосереджували підрозділи 41-ї загальновійськової армії Центрального воєнного округу біля його південних околиць.

На Слобожанському напрямку росіяни силами підрозділів танкової армії, двох загальновійськових армій та армійського корпусу намагалися продовжити наступ у напрямку на Дніпро. Основні зусилля окупанти зосереджували на напрямках Канева, Дніпра та Сєверодонецька.

На Донецькому напрямку ЗС РФ силами до семи БТГр продовжували наступальні дії з метою виходу на адміністративні кордони Донецької області. Незважаючи на великі втрати, росіяни просувалися у напрямку Волновахи. Окупанти здійснювали неодноразові спроби прорвати оборону в районі н.п. Старомлинівка, а також захопити н.п. Зачатівка, проте понесли значні втрати та відійшли в район н.п. Любимівка. Одночасно росіяни намагалися прорвати оборону міста на західній околиці Маріуполя.