Кирил Галас (*4. апрѣль 1921, Иза Хустского округу Подкарпатской Руси – , Ужгород, Украина) — поет, педагог, лингвиста, литературознатель.Хланта І. В.
Биография Штудии Походив зоз селянской родины Йосифа Галаса и Марии Изай яко восьмый дѣтвак. Учив ся в Изянской народной школѣ (1927–1932) и Хустской гимназии (1932–1940). В роках 1941–1944 штудовав славистику и нѣмецку филологию на гуманитной факултѣ Будапештской универзиты, де школне про подкарпатскых штудентох было 30 разы менше номиналного, але через приближѣня фронта не докончив штудии.
Працовны мѣста Професор Хустской гимназии (1.09.1944–25.08.1945), директор середньой школы Волового (1945–1948), заступник директора Драговской середньой школы (1948–1952), учитель украинского языка в середньой школѣ Горинчова Хустского району (1952–1954). В року 1952 екстерно докончив оддѣлѣня «Українська мова і література» филологичной факулты УжДУ. Штудовав там тыж на ашпирантурѣ (1954–1957) и в року 1958 подав дизертачный елаборат «Топонімія Закарпатської області (назви населених пунктів)», в року 1961 зыскав ступень кандидата филологии. Од року 1963 — доцент катедры украинского языка УжДУ. В року 1985 пензионовав.
Пензийны рокы Продовжовав выступовати в периодичной пресѣ з мемуарныма и литературно-историчныма статями, зокрема о А. Духновичови, М. Грицакови, Г. Стрипском. Його послѣдна публикация, Загадковий доктор Іван Гарайда появила ся в журналѣ Тиса (1995, № 1–2, с. 93–94). Трагична нагла смерть постигла го 5. августа 1995, коли быв зраженый автом, вертаючи ся въедно з женов зо свого загородного керта.
Литературна творба Вершы зачав писати од року 1939, в гимназии, по русскы. Йому належали псевда Красин, М. Дрозд, К. Вершан, криптонимы М. Д., Г. К. Публиковав ся в новинцѣ Русское слово, в Литературной недѣли, в колективных зберьках 12 (1940), Будет день (1941, передслово Петра Линтура; тут были девять поезий и два повѣданя К. Галаса).
В Будапештѣ в часѣ штудий въедно з Йосифом Архийом належав до групы штудентох, котры под вплывом лекций професора Иштвана Кньежи перешли на украинофилску ориентацию. В року 1943 Подкарпатске Общество Наук спонзоровало выданя колективной поетичной зберкы Перед сходом трьох авторох, Й. Архия, Ю. Барвѣнка (Ю. Керекеша) и К. Вершана (К. Галаса), котры зачали писати по украинскы. Лем една мадярска новинка позитивно оцѣнила тоту зберку, а была то социал-демократична Népszava. Од року 1944 його скоршы поезии ся появляють в антологиях и ретроспективных зберьках, а в совѣтскый час лем зрѣдка в областной периодицѣ.
Научны публикации 12 научных публикаций К. Галаса появили ся еще в роках 1942–1944 в Литературной недѣли, котру выдавало Подкарпатске Общество Наук. Тоты суть з такых тем: позычаня: Про болгарскѣ вплывы на нашѣ діялекты, 1942; Ще о болгаризмахъ, 1943; етимология (Осонь, 1943); диалектология: Пару словъ о словахъ, 1942 Народнѣ назвы частей рѣки ,1943, 1944; ономастика: (Григорій ци Георгій?, 1943); история и крайопис: Листъ Георгія Блажовського изъ року 1734 (1943); Переказъ про грековъ (1943); Ще один примѣрникъ (о букварю 1699, 1944); литературна наука: Наша литература и литературнѣ памятки, 1942 «Цыганъ» Духновича, 1943; «У Сиготѣ» або «у сиготѣ»?, 1944. З добы роботы в УжДУ лишив понад 100 научных публикаций. Меджи нима: 1958 З топоніміки Закарпаття 1961 Топоніміка Закарпатської області (назви населених пунктів) 1961 Угорсько-український словник (сполуавтор) 1964 Топонімія в „Гайдамаках“ Т. Г. Шевченка 1966 Посібник для практичних занять з історичної граматики української мови (сполуавтор) 1979 Українська топонімія Закарпаття в лінгвістичному аспекті 1985 Назва як мовна одиниця (на матеріалі української мови) зостав в рукопису Словник українських топонімів Закарпаття
Жерела и одказы
Тамара Розумик: І мовознавець, і педагог, і поет, і публіцист (До 90-річчя з дня народження К. Й. Галаса) //Мовознавство. Науковий вісник Ужгородського університету, 2011. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Випуск 25. Сс. 4–14. Хланта І. В.: Галас Кирило Йосипович Сс. 80–81.
Референции
Катеґорія:Лингвисты Катеґорія:Педаґоґы