Степан Фодор, , ; *2. новембер 1907, Нижня Грабовниця (днесь часть Чинадьова), Мадярске кральовство — †23. май 2000, Ужгород, Украина — вызнамный украинскый ботаник мадярского походжѣня, доктор биологичных наук, професор катедры ботаникы Ужгородской универзиты.М. Чубірко.
Биография Походив з мадярско-нѣмецкой родины з русинско-нѣмецко-мадярской Нижньой Грабовницѣ.Нижня Грабовниця, в року 1910 мала 429 обыватели русинской, нѣмецкой и мадярской народности, подля Révai nagy lexikona. 1. köt., Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, 1911; с. 483. Отець му, Иштван Фодор (1874–1948), быв директор-учитель мѣстной школы, мати Анна Кершбаум (1882–1958), была з нѣмецкых колонистох, побрали ся в року 1905.Fodor István, ifj.
Степан Фодор закончив реалну гимназию в Мукачовѣ (1919–1928) и природницку факулту Карловой универзиты в Празѣ (1928–1934). Выучовав природо- и землепис в ужгородской реалной гимназии. Пак го пересунули до ужгородской дѣвочой гимназии, де залюбив ся до едной гимназисткы, Ирины Иванчо, з котров ся побрали в року 1938, як закончила гимназию. В року 1942 быв взятый до войска, в конци войны трафив до заятя, одкы вернув ся в року 1946.Тетяна ЛІТЕРАТІ
В Ужгородѣ ся в року 1946 отворила универзита, и там го взяли як научного сполупрацовника, а неодовго став ся директором новоствореной ботаничной заграды. В року 1956 в Киевской универзитѣ обгаив кандидатску дизертацию з темов Дендрофлора Закарпаття і шляхи її збагачення, а в року 1973 в Московской универзитѣ — докторску з темов Флора Закарпатья и возможности ее использования в народном хозяйстве. Активно працовав як професор катедры ботаникы до року 1987, коли пензионовав.
Научна робота Степан Фодор быв автором и сполуавтором понад 100 публикаций, серед котрых найпознатшы суть: "Флора Закарпаття" (1974), "Екзоти Карпат" (1985), "Ботанічні скарбниці Карпат" (1990). Розробив и читав курзы "Ботаника" (высшы ростлины), "Мѣстна флора", "Систематика высшых ростлин", "Еволуция высшых ростлин" и "Великый практикум з ботаникы". Быв научным ведучым вельох дипломных и курзовых робот, кандидатскых дизертаций.Андрик Є. Й., Когут Е. І., Шевера М. В.
Сполоченска чинность Степан Фодор быв активистом вельох сполоченскых организаций: членом редакчной колегии часопису "Tiscia" (Сегед, Мадярщина), ведучым секции "Памяткы природы" Закарпатской областной организации Украинского товаришства санованя природы, началником Ужгородского оддѣлѣня Московского общества изгледовачох природы (МОИП).
Честь памяти На честь Степана Фодора описаный новый вид Crepis fodorii Pénzes. В року 2007 в Ужгородѣ на его честь была юбилейна научна конференция, выданый юбилейный зборник "A Kárpátok büvöletében élt. Fodor István botanikus centenáriúmi emlékkönyve", а на хыжи, де бывав (на рогу Капитулной и Замковой), отворена памятна табла. За ним названый Научно-згледный центер Закарпатского мадярского инштитуту имени Ференца Ракоция ІІ. (Берегово).
Выбер з публикаций Фодор С. С. Растительный покров Закарпатской области // Научные записки УжГУ. Ботаника.— 1956.— Т. 17.— С. 116–141. Фодор С. С. Доповнення до флори Закарпаття, що підлягає охороні // Про охорону природи Карпат. — Ужгород: Карпати, 1973.— С. 98–114. Фодор С. С. Флора Закарпаття.- Львів, 1974. Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Екзоти Карпат.— Ужгород: Карпати, 1982.— 120 с. Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат, 1985.
Жерела и одказы
Референции
Катеґорія:Педаґоґы Катеґорія:Биологы