__TOC__ земля ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) ziemia, świat (1.2) ląd, ziemia (1.3) ziemia, grunt, rola, gleba (1.4) ziemia (powierzchnia pod nogami) (1.5) ziemia, kraj, kraina (1.6) (1.7) nazwa litery „з” alfabetu staroruskiego
(1.1-7)
(1.1) на всей земле → na całym świecie (1.3) твёрдая земля → twardy grunt; рыхлая земля → pulchna gleba; па́хотная земля → ziemia orna, grunt orny; освоение новых земель → zagospodarowanie nowych terenów (1.4) бросить на землю → rzucić na ziemię; между небом и землёй → między niebem a ziemią (1.5) родная земля → ziemia ojczysta; чужие земли → obce ziemie
землянин , землянка земельный, земляной, земной, земский, внеземной да будет земля ему пухом → niech mu ziemia lekką będzie • земля обетованная → ziemia obiecana • за тридевять земель → za siedmioma górami, za siedmioma rzekami • у него земля горит под ногами → ziemia pali mu się pod nogami • земля ушла из-под ног → ziemia usunęła się spod nóg • из-под земли достать → wydobyć/wytrząsnąć spod ziemi • словно из-под земли вырасти → wyrosnąć jak spod ziemi • соль земли → sól ziemi • как сквозь землю провалился → jakby pod ziemię się zapadł • сровнять с землёй → zrównać z ziemią • стереть с лица земли → zetrzeć z powierzchni ziemi
земля ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) ziemia, grunty (1.2) gleba, grunt, ziemia orna
(1.1) У норі́ попі́д земле́ю жив собі́ го́біт. → W norze pod ziemią żył sobie hobbit.
Земля , землюка , земелька , земленька , землиця , землянка , земляночка , землянин , земляк , землячок , землячка , земляцтво , земство , земець , земщина земний, земельний, земський, земляний, землистий, землянистий, земляцький земно земле-
грудень землю грудить і вуха рве • сокіл у небі літає, та здобич на землі шукає • хвали море, а держися землі • хто на землі сидить, той впасти не боїться • за царя Панька, як була земля тонка